Галузі професійної діяльності

Ядром сфери громадського здоров’я у всіх країнах є державні інституції, адже вона потребує масштабних фінансових, організаційних та інших ресурсів, які здатна забезпечити лише держава. Водночас кар’єрні перспективи фахівців громадського здоров’я не обмежуються державними установами. Відповідні вакансії можна знайти також в приватному і громадському секторах.

Державна система громадського здоров’я

Державна система громадського здоров’я в Україні підпорядковується Міністерству охорони здоров’я. До неї належать:

Ключовою експертною установою МОЗ України у галузі громадського здоров’я є Центр громадського здоров’я (ЦГЗ). Згідно з законом «Про систему громадського здоров’я», він є головною інформаційно-аналітичною, методичною, науково-дослідною установою, що забезпечує протидію небезпечним, особливо небезпечним, соціальним, новим інфекційним хворобам та неінфекційним захворюванням, визначає епідеміологічні, гігієнічні та мікробіологічні аспекти здоров’я людини, пов’язані з довкіллям та умовами середовища життєдіяльності.

Місія ЦГЗ полягає в тому, щоб реагувати на надзвичайні ситуації та загрози здоров’я населення, а також інформувати громадськість про захворювання та епідемії. Крім того, установа розробляє професійні та освітні стандарти для фахівців громадського здоров’я. Також Центр забезпечує органи державної влади доказовою базою для підготовки управлінських рішень, ухвалення нормативно-правових актів та галузевих програм. Органи місцевого самоврядування отримують від ЦГЗ експертні висновки, профільні рекомендації та прогнози на місцевому рівні.

ЦГЗ надає експертну підтримку та формулює рекомендації для регіональної мережі Центрів контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ), які працюють в усіх областях України.

ЦКПХ були створені у 2021 році внаслідок об’єднання лабораторних центрів МОЗ та обласних центрів громадського здоров’я. Попри підпорядкування МОЗ та ЦГЗ, ЦКПХ наділені значною автономією. Кожен Центр має статус окремої юридичної особи, самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, а також матеріально-технічну базу, яка складається з рухомого та нерухомого майна. До складу ЦКПХ входить, зокрема, оперативно-диспетчерський підрозділ, який працює цілодобово та оснащений телекомунікаційною мережею й іншими технічними засобами. Також в структурі Центрів діють бригади оперативного реагування, які мають реагувати на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я.

Згідно з Законом України «Про систему громадського здоров’я», до ключових функцій ЦКПХ належать, зокрема:
Керівник ЦКПХ має право ініціювати у своєму регіоні встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів та проведення заходів державного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства, а також може скликати надзвичайну протиепідемічну комісію. З метою реагування, розслідування та ліквідації надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я керівники ЦКПХ мають право відвідувати приміщення підприємств та установ.

Керівник кожного ЦКПХ водночас є головним державним санітарним лікарем області або м. Києва. Його безпосереднім керівником є головний державний санітарний лікар України, який також займає пост заступника міністра МОЗ.

Посада головного державного санітарного лікаря була відновлена в Україні у лютому 2020 року у зв’язку з пандемією COVID-19.
Згідно з Законом України «Про систему громадського здоров’я», головний державний санітарний лікар ініціює:

Керівник ЦГЗ є водночас заступником головного державного санітарного лікаря України.

Вітчизняна нормативно-правова база передбачає також створення посад для спеціалістів з громадського здоров’я на рівні органів місцевого самоврядування, обласних та районних адміністрацій. За кошти місцевих бюджетів реалізуються програми з громадського здоров’я. Відповідні фахівців можуть займатися, до прикладу, проблемами довкілля чи гігієни.

Діяльність відділів з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах надання соціальних послуг і соціального захисту населення регулює Наказ МОЗ України № 1614. В цих структурах також є посади для фахівців з громадського здоров’я.

Приватний сектор ринку праці у сфері громадського здоров’я

Приватний сектор ринку праці у сфері громадського здоров’я в Україні зараз формується. Однак аналіз наявних тенденцій, а також досвід західних країн, в яких фахівці громадського здоров’я широко залучені до роботи в компаніях, що представляють середній та великий бізнес, свідчать, що через 5-10 років і в нашій країні кількість відповідних вакансій може суттєво зрости.

Сучасний бізнес надає великого значення соціальній відповідальності, а також узгоджує свою діяльність з принципами сталого розвитку. Забезпечення гідних умов праці та належних санітарних умов є пріоритетами «Цілей сталого розвитку» ООН. Йдеться, зокрема, про створення надійних та безпечних умов праці для всіх працівників шляхом застосування інноваційних технологій у сфері охорони праці та промислової безпеки. Вже зараз відповідальний бізнес реалізує різноманітні корпоративні велнес-програми, профілактичні заходи, програми підтримки психічного здоров’я своїх працівників тощо. Поступово принципи сталого розвитку інтегруються у вітчизняне законодавства й стають обов’язковими. З огляду на це, залучення висококваліфікованих фахівці громадського здоров’я буде неодмінною передумовою успішного та конкурентного бізнесу в Україні.

Громадський сектор у сфері громадського здоров’я

Розвивається в нашій країні і громадський сектор у сфері громадського здоров’я. Вітчизняна система громадського здоров’я глибоко інтегрована в міжнародний контекст. Іноземні донори систематично реалізують різноманітні програми для студентів, викладачів, вчених та фахівців громадського здоров’я, фінансують програми, які допомагають державі розбудовувати систему громадського здоров’я, створення навчально-тренінгових центрів тощо. В межах міжнародної допомоги Україна отримує грантове фінансування для розвитку неурядових організацій та ініціатив. Зокрема, діє проєкт USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», проєкт ЄС «Надання підтримки Україні у розвитку сучасної системи громадського здоров’я». Ця діяльність вимагає залучення кваліфікованого персоналу, знайомого з місцевим контекстом.

Вища освіта і наукові дослідження

Високий попит на професіоналів, які володіють не лише теоретичними знаннями, але й передусім практичним досвідом у сфері громадського здоров’я, є у закладах вищої освіти. Щоб працювати викладачем і займатися науково-педагогічною діяльністю, не обов’язково мати науковий ступінь – досить магістерського диплома.

Постійний доступ до масивів даних та кейсів з реального життя створює для фахівця, який займається проблемами громадського здоров’я у профільних установах, унікальні стартові умови для наукових досліджень. Сфера громадського здоров’я – це можливість займатися наукою, постійно перебуваючи «в полі» і в епіцентрі подій.

Зміст сторінки

Розділ підготовлений за матеріалами сайтів ЦКПХ, ЦГЗ, МОЗ, Кабінету Міністрів України, business.diia.gov.ua, publichealthdegrees.org/careers/, видання «Принципи відновлення та трансформації системи охорони здоров’я в Україні. Копенгаген, Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2022 р. Ліцензія: CC BY-NC-SA 3.0 IGO» та даних з відкритих джерел

Для покращення взаємодії з користувачем, ми використовуємо Cookie-файли.

Користуючись цим сайтом, ви погоджуєтесь з нашою політикою конфіденційності