Помічник лікаря-епідеміолога
Про спеціальність
Помічник лікаря-епідеміолога працює під керівництвом власне епідеміолога і залучений до всіх його завдань — проведення досліджень для визначення причин поширення захворювань, розробки стратегій профілактики та контролю інфекційних та неінфекційних хвороб, аналізу статистичних даних тощо.
Яку роботу виконує фахівець
Бере участь в епідеміологічних розслідуваннях, у здійсненні епідеміологічного нагляду, оцінці ризиків для населення та у проведенні профілактичних, обстежувальних чи інших заходів. Відбирає матеріал та проби з довкілля для досліджень. Залучається до роботи в осередках інфекційних хвороб (обстеження осередків, проведення медико-санітарних заходів, у тому числі дезінфекційних). Здійснює збір та обробку епідеміологічних даних. Бере участь у організації імунопрофілактики населення, моніторингу умов зберігання вакцин та проведення щеплень. Аналізує дані щодо вакцинації населення. Бере участь у контролі щеплення окремих груп, логістиці медичних імунобіологічних препаратів.
Якими є умови роботи і стиль життя фахівця
Помічник епідеміолога працює в лабораторії, офісі, в польових умовах. Стиль життя фахівців може бути доволі напруженим під час епідемій або пандемій, коли необхідно проводити велику кількість дослідів і вживати заходи з протидії поширенню хвороб якнайшвидше. Однак переважно помічники епідеміолога працюють за звичним нормованим графіком, виконуючи тим часом різнопланову роботу.
Кроки, які необхідно зробити, щоб стати фахівцем
Вища освіта першого (бакалаврського) рівня галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Громадське здоров’я» або початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти за освітнім ступенем молодший бакалавр, або фахова передвища освіта за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медсестринство» з наступною спеціалізацією (за профілем роботи) з «Епідеміології».
Кар’єрні перспективи. На які посади і в яких інституціях може претендувати фахівець
Помічники лікарів-епідеміологів можуть працювати в державних органах у системі громадського здоров’я, зокрема обласних центрах контролю та профілактики хвороб, дослідницьких інститутах, міжнародних організаціях та фармацевтичних компаніях.
